Футбольний клуб «Кривбас»: довідка

Футбольний клуб «Кривбас»: довідка

Футбольний клуб бере початок від команди Кривого Рогу, утвореної у квітні 1959 року, яка представляла спортклуб «Гірник» РУ імені Дзержинського. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Перша гра в офіційній першості СРСР в класі «Б» відбулася на стадіоні «Гірник» із «Трудом» (Тула). У 1960–1961 роках футбольний клуб мав назву «Авангард», а в 1962–1965 — «Гірник». І вже з 1966 — «Кривбас». Відтоді захищав честь заводу «Криворіжсталь».

У класі «Б» провів 336 матчів, здобувши 111 перемог та зазнавши 88 нічиїх і 137 поразок. Найбільше ігор провів Б. Басурін, а найкращим бомбардиром був А. Безбожний. Уже в 1968–1971, 1973–1976, 1978–1991 роках виступав у другій лізі класу «А». Провів 1 392 гри: 539 перемог, 393 нічиїх, 460 поразок.

Джерело: фейсбук-сторінка Василя Гнатюка  

Оригінальний підпис до фото:  В 50-х рр. минулого століття в радянському футболі була велика плутанина з іменами - назвами команд. Прикладів тому - безліч. Зокрема, команда РУ ім. Дзержинського (майбутній "Кривбас"), яку в місті знали виключно як "Гірник", в чемпіонаті республіки 1958 року серед команд КФК грала під назвою "Металург".

Суперники представляли 112 команд із 13 союзних республік. Чемпіон України 1971, 1975, 1976, 1981 років, бронзовий призер 1974 року. У 1972, 1977 роках виступав у першій лізі. Володар «Рубінового кубка» (1976, 1981) за результативність. Найбільше ігор провів В. Дмитренко, забивши найбільше мʼячів — 121. Із 1970 року виступав на стадіоні «Металург», а з 1992 грав у вищій лізі українського футболу. Бронзовий призер 8-го і 9-го чемпіонатів України.

Головні тренери: В. Гринін, С. Голод, В. Брюшин, М. Заворотний, В. Дмитрощенко, А. Зубрицький, Б. Усенко, В. Соколов, Л. Родос, М. Фоміних, О. Азаренков, В. Болотов, А. Гулевський, А. Алескеров, В. Хмельницький, В. Жилін, В. Новиков, А. Поскотін, В. Тутарін, І. Терлецький, М. Фоменко, С. Купцов, Г. Кудзієв, Б. Стрельцов, В. Яшник, Г. Лисенчук, А. Біда, В. Стрижевський, В. Лактіонов, І. Надеїн, В. Брухтій, В. Кузнецов, Ю. Коваль, Ю. Грузнов, М. Маркевич, О. Чередник, О. Лисенко, О. Таран, Г. Литовченко, І. Надеїн, О. Іщенко, В. Мунтян.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя у двох томах», т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Гірничорудний інститут, 1960 рік

Поліклініка міської лікарні №3, 1960-х років

Парк імені Б.Хмельницького, 1969-й рік

Кривий Ріг, нинішня вулиця Степана Бандери (колишня вулиця Костенка)

Палац культури ім. Богдана Хмельницького

Відео на тему

Як змінилась Дзержинка у Кривому Розі

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Криворіжсталь, 1967 рік

Криворіжсталь, 1962 рік

Клуб штангістів Криворізького гірничорудного інституту, 1960-ті роки

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Рудовантажна станція Мудрьона: відповіді на нові виклики часу на межі 1950–1960-х років

Стаття присвячена історії залізничної станції Мудрьона наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років як одного з головних рудовантажних вузлів Кривбасу. На основі матеріалів місцевої преси висвітлено модернізацію станції, електрифікацію, впровадження нових технологій, організацію праці та взаємодію із гірничими підприємствами. Автор статті: Дробот А. О.

Шмуель Підгаєцький: один з найвідоміших фотографів Кривого Рогу

Рукою фотографа Шмуеля Підгаєцького зроблено багато дореволюційних фотографій Кривого Рогу

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр