Петровський відвал: техногенна панорама на 70% Кривого Рогу

Петровський відвал: техногенна панорама на 70% Кривого Рогу

Петровський відвал — один із найвідоміших техногенних об’єктів у Кривому Розі. Закладений у 1959 році Центральним гірничозбагачувальним комбінатом, він сформований із породи, вивезеної з кар’єру №1 поблизу Глеюватки. Основні функції — складування пустих порід, пилозахисний бар’єр між кар’єром і житловими кварталами, часткове поглинання вибухових хвиль під час підривів. Для history.1kr.ua ми прогулялись Петровським відвалом із гідом-екстремалом Анатолієм Урбан-Новаком.

Читайте також із проєкту «250 КРоків»: «Найглибше провалля України»: 300-метрова лійка у Покровському районі Кривого Рогу
Довжина Петровського відвалу — близько 425 м, ширина — 375 м, висота — приблизно 45 м (близько 15 поверхів). Візуально знизу він здається не дуже великим, але насправді звідси видно 70% міста.

Історія шахти й походження назви


Назву Петровський відвал отримав від шахти «Північна», яку в 1931 році перейменували на «Петровську» після приїзду до Кривого Рогу радянського діяча Григорія Петровського. Шахта входила до складу рудника ім. Карла Лібкнехта. У 1940 році її глибина сягала 237 метрів, а річна потужність видобутку становила 400 тисяч тонн руди. У 1941, під час відступу, її підірвали, а в 1947 — відновили. Остаточно шахту закрили в 1958 році. У народі її називали просто «Петровка».


Панорама міста з оглядового майданчика


Головна оглядова точка Петровського відвалу відкриває краєвид на велику частину Кривого Рогу. Видно Тернівський район, шахти «Тернівська», житлові масиви Карнаватка, Карачуни. Уночі, коли вимикається освітлення, місто ніби стає полем мерехтливих вогнів.
«З дороги здається, що він не дуже високий. Але коли піднімаєшся — місто внизу як на долоні. Уночі видно все — вогні, як світлячки, мерехтять по всій панорамі», — каже Анатолій Урбан-Новак.
З цієї точки добре спостерігати за зоряним небом. Відвал приваблює фотографів, які фіксують нічне небо та рух зірок на довгій витримці.


Геокешинг на відвалі


У 2023 році Анатолій започаткував на вершині відвалу геокешинг-квест. Біля великої тополі на оглядовому майданчику розміщена коробка з-під морозива, замаскована каменем. Усередині — блокнот для записів і предмети, які залишають відвідувачі: монети, фантики, камінці, цукерки, навіть купюри з написами.
«Приємно щоразу відкривати — читаєш, що пишуть люди. Хтось навіть поклав 5 гривень. Відвідувачі лишають у блокноті враження про це місце», — каже гід.
Ідея виникла після поїздки до Чехії, де Анатолій уперше побачив подібну схованку в горах.  


Місце для ночівлі та кемпінг


На відвалі є кілька точок, де можна розкласти намет або розвісити гамак. Анатолій часто ночує тут. Поруч — місце для вогнища, саморобний кам’яний стіл, лавка. Тут він знімає зірки на тривалій експозиції, залишаючи камеру на штативі.
«Я тут ночував минулого року десь разів десять. Камеру залишаю на ніч, а сам лягаю спати. Іноді переживаю, щоб хтось не зачепив штатив — або тварина, або людина».
Серед тварин — їжаки, лисиці, змії. Попри іноді прохолодні ночі, кемпінг тут можливий. Місце затишне, з видом на інші відвали та місто.


Геологічні особливості


Петровський відвал складається з глини, піску, аспідних сланців, кальцитів і джеспілітів. Через різний склад кожен пагорб має власний колір: сірий, червоний, бурий, жовтуватий.
Джеспіліти містять домішки заліза. Деякі зразки реагують на магніти. Знавці стверджують, що сильний неодимовий магніт може підняти камінчик просто із землі.


Буровий канал у камені


На відвалі зберігся великий камінь з отвором діаметром близько 25 см. Це буровий канал, який залишився після невдалого вибуху. Такі об’єкти зустрічаються доволі рідко.


Вид на кар’єри


Зі східної частини відвалу відкривається панорама на Глеюватський кар’єр — завдовжки до 4 км і завглибшки до 400 м. Частину дна видно, але глибші шари залишаються поза оглядом.
Поруч — сьомий відвал ЦГЗК, так звана зелена гора, копри шахт і промислові зони. З деяких точок можна дістатись дна кар’єра, але робити це небезпечно.


Озеленення та зміни


Упродовж останніх років на відвалі активно ростуть дерева. Якщо раніше вони були поодинокими, то тепер поступово формується ліс. За кілька років територія може стати повністю озелененою. Рослинність повертає техногенну зону в природний цикл.
Ентузіасти також беруть участь в озелененні. Електрик Володимир Огур разом із однодумцями висадив понад 13 тисяч рослин, серед яких — тюльпани з Нідерландів.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території Петровського відвалу проводилися змагання з трейлранінгу — зокрема забіг Red Stones Trail. Учасники долали дистанції по нерівному рельєфу, серед каміння, пилу й підйомів. Відвал служив одночасно трасою і природною трибуною для глядачів.
Також організовували ночівлі під відкритим небом зі спостереженням за метеорними потоками, зокрема Персеїдами. Ці заходи приваблювали астрономів-аматорів і фотографів із різних куточків міста.
Які враження лишив у вас Петровський відвал? Пишіть у коментарях.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Робітниче селище, 1938 рік

Залізнична станція "Колачевська"

Трасировка головного залізничного шляху нової станції «Червона-сортувальна», 29.09.1931 рік

Видобуток залізної руди на Криворіжжі, не пізніше 1932 року

«Залізне місто». Кривий Ріг, 1930 рік. Журнал «Глобус»

Відео на тему

Як змінився Вечірній Бульвар | 1kr.ua

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років

«На заклик наркома», 1938 рік

Панорама Кривого Рогу: цікаві факти про Петровський відвал

Кривий Ріг. Шахта ім. Кірова однойменного рудника в кінохроніці 1939 року

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

Як у різні роки виглядав проспект Поштовий в Кривому Розі

Проспект Поштовий: від минулого до сьогодення. Дивіться, як у різні роки виглядала одна з центральних вулиць Кривого Рогу та як змінювався її вигляд із плином часу. Фото і підписи до них взяті у групі «Криворізька старовина».

Становлення строків виборчого процесу на Криворіжжі в 1920-ті рр.

Стаття присвячена особливостям виборчого процесу на Криворіжжі у 1920–1930-х роках. У дослідженні проаналізовано правове регулювання строків проведення виборів, законодавчу базу УСРР та вплив партійних органів на організацію виборчих кампаній, що демонструє підпорядкування виборчого процесу політичним рішенням більшовицької влади. Автор статті: Москаленко В. Г.