Криворіжжя на регіональних мапах 1920-х рр.

Важливим джерелом для вивчення історичного краєзнавства є документи картографічного походження. Їх нетривіальність пояснюється дослідницькою маловживаністю (у першу чергу через специфіку інформаційної подачі, фізичний обсяг та неможливість сканування, себто через технічну складність у науковому опрацюванні), невеликим видавничим накладом, значними лакунами у регіональній картографії тощо. Слід зазначити, що заявлені проблеми дедалі більше загострюються в міру занурення у хронологічну віддаленість від сьогодення. Інакше кажучи, регіональні мапи столітньої давнини можна сміливо відносити до раритетних друкованих видань зображувального типу. Саме це спонукало авторку до цієї дослідницької роботи.

У сховищах Книжкової палати України зберігається декілька мап 1920-х рр., на яких Криворіжжя фігурує у двох адміністративно-територіальних статусах — повіту та округу. Найбільш інформативною із зазначених мап є «Карта Катеринославської губернії на 1-ше січня 1922 року» [2]. Цей графічний документ являє собою чорно-біле зображення, що містить 7 умовних позначок, а саме: губернське місто, повітові міста, заштатні містечка, залізниця з позначеними станціями, кордони губернії, повітів та волостей. Вагомим інформаційним наповненням цієї мапи є таблиці з найменуванням міст, повітових волостей та вказаною кількістю населення в них.

Відповідно до наведеної інформації, Кривий Ріг на початок 1922 р. був третім за кількістю населення містом Катеринославської губернії: у самому Катеринославі мешкало 162965 осіб чоловічої та жіночої статі, у місті Амур-Нижньодніпровську налічувалося 26887 осіб, а в Кривому Розі — 22729 осіб [2]. Серед шести тогочасних повітів Катеринославщини (Нікопольський, Верхньодніпровський, Катеринославський, Криворізький, Новомосковський, Павлоградський) Криворізький повіт був найбільшим за займаною площею (його першість є очевидною вже під час візуального огляду мапи, у цифрових же показниках площа тогочасного Криворіжжя становила 7884 квадратні версти, тоді як площа Павлоградщини налічувала 7626 квадратних верст, Новомосковщини — 5840, Верхньодніпровщини — 3791, Катеринославського повіту — 3112, Нікопольщини — 3098).

Окрім того, судячи з картографічних даних, Криворіжжя посідало друге місце в губернії за кількістю населення (загалом у повіті мешкало 328526 осіб). За цим показником Криворізький повіт поступався лише Новомосковському, де кількість населення становила 336678 осіб. Для порівняння, у тогочасному Нікопольському повіті налічувалося 109597 осіб, Катеринославському — 158284 особи, Верхньодніпровському — 163152 особи, Павлоградському — 297391 особа [2].

Станом на 1-ше січня 1922 р. Катеринославська губернія налічувала 166 волостей, які по повітах були розміщені таким чином: Новомосковський (43 волості), Криворізький (34 волості), Павлоградський (34 волості), Верхньодніпровський (21 волость), Катеринославський (20 волостей), Нікопольський (14 волостей) [2]. Найбільшими за площею на Криворіжжі були Михайлівська (552 квадратні версти), Братолюбівська (546 квадратних верст) та Весело-Тернівська (482 квадратні версти) волості. Кількість волосного населення у Криворізькому повіті в середньому наближалася до 10 тис. осіб на одну адміністративно-територіальну одиницю, разом із тим існували й волості зі значно більшою кількістю населення: так, у Братолюбівській волості мешкало 24798 осіб, Казанківській — 21438 осіб, Весело-Тернівській — 18979 осіб, Саксаганській — 18922 особи, Петровській — 16524 особи [2].

Виходячи з опрацьованої нами мапи, тогочасне Криворіжжя мало зовнішній кордон із Кременчуцькою та Миколаївською губерніями, а внутрішній — із Верхньодніпровським та Нікопольським повітами [2].

На підставі названого джерела можна говорити про інфраструктурну досконалість Криворізького повіту на тлі інших подібних адміністративно-територіальних одиниць Катеринославської губернії початку 1922 р. Зазначена сентенція стає очевидною, якщо порахувати кількість залізничних станцій на повітових територіях Катеринославщини. Якщо на теренах Криворізького повіту на той момент функціонувало 38 залізничних станцій, то на сусідній Верхньодніпровщині їх було лише 6, Нікопольщині — 5 [2]. Відштовхуючись від сучасних меж нашого міста, уже століття тому залізничне сполучення Кривого Рогу складалося з таких станцій, як Інгулець, Латівка, Рахманівка, Шимановське, Кривий Ріг, Червона, Довгинцеве, Коломойцеве, Карнаватка, Шмакове, Вечірній Кут, Роковата, Колачевське, Терни [2].

Першість Криворіжжя як повітової одиниці Катеринославської губернії, вочевидь, була врахована під час переведення УСРР на рейки округово-районного адміністративно-територіального устрою. Відповідно до радянських реформаційних нововведень 1923–1930-х рр., місто Кривий Ріг стало центром потужного, промислово розвинутого округу. Першою мапою, де наше місто позначене у новому для себе адміністративно-територіальному форматі, є «Мапа Катеринославської губернії у кордонах 1923 року» [3].

Названий картографічний документ виконаний у яскравих кольорах, із позначенням як південних кордонів озера Сиваш (Гнилого моря), Утлюцького лиману та Азовського моря [3]. Ця мапа була видана невеличким накладом у 1 тисячу примірників [3]. Слід підкреслити, що, на відміну від вищезазначеної попередниці, названа карта не містила подробиць стосовно площ та кількості населення у великих та дрібних територіальних одиницях. Разом із тим остання вирізнялася значно більшою кількістю умовних позначень, а саме: було вказано рудники, пристані й порти, залізничні й шосейні дороги, губернське, окружні та заштатні міста, районні центри, зниклі волосні села, нині діючі села, поселення, хутори тощо [3].

Унікальною мапою Криворіжжя часів округово-районного адміністративно-територіального устрою є друкований документ 1927 року, виконаний у кольорі та виданий у Катеринославі накладом у 1500 екземплярів [4]. На вказаній карті позначені зовнішні кордони тогочасного Криворіжжя, що як суміжні території мало землі «Кременчуцької, Катеринославської, Запорізької, Мелітопольської, Херсонської, Миколаївської та Зінов’ївської округ» [правопис оригіналу збережено — Л. Д.] [4]. Описуваний нами зображувальний документ (мапа) зосереджує увагу на тому, що, попри переслідування Григорія Зінов’єва як опонента Сталіна впродовж 1925–1936 рр., місто Кропивницький, тим не менш, саме тоді (1924–1934 рр.) носило його ім’я.

На карті Криворізького округу, виданій у 1927 році, було нанесено чимало умовних позначок, зокрема: міста, райцентри, сільради, села, поштово-телеграфні та поштові контори, державні копальні, залізниці, залізничні станції та роз’їзди, великі та селищні шляхи, річки та балки. За нашими підрахунками, мапа вміщувала 28 державних копалень, з яких на території Криворізького району діяла 21 залізорудна копальня, а решта працювали у Широківському районі [4]. Відповідно до зазначеної мапи, Криворізький округ складався з 10 районів із центрами у таких населених пунктах, як Кривий Ріг (окружний центр), Божедарівка, П’ятихатки, Петрове, Шевченко, Казанка, Нікополь, Софіївка, Покровське, Широке [4].

Окрім вищеназваних, раритетним зображувальним документом 1920-х рр., що вміщує регіональний зміст, є мапа Катерининської залізниці, видана у 1928 році накладом у 2500 екземплярів. На її підставі можна стверджувати, що загальна довжина тогочасного залізничного сполучення шляхами Катерининської залізниці становила майже 2813 км, а у межах Криворізького округу, за нашими підрахунками, функціонувало щонайменше 73 залізничні станції [1].

Наостанок варто підкреслити, що опрацьовані авторкою друковані джерела містять доволі цікаві подробиці для викладення короткострокової історії Кривого Рогу періоду підвищення його адміністративно-територіального статусу і через те можуть бути використані всіма, хто досліджує вказану краєзнавчу проблему.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА:

1. Карта Екатерининской железной дороги. 1928 г. Тираж 2500 экз. [видання та масштаб не вказані].

2. Карта Екатеринославской губернии на 1-ое января 1922 г. Издание Екатеринославского губстатбюро. Масштаб в 1 английском дюйме 10 русских верст (1:420000). [наклад не вказаний].

3. Карта Екатеринославской губернии в границах 1923 г. Издание Екатеринославского губстатбюро. Масштаб в 1 английском дюйме 10 русских верст. Тираж 1000 экз.

4. Мапа Криворізької округи. 1927 р. Видання Криворізького окрвиконкому. Масштаб 1:100000. Наклад 1500 прим.

Джерело: Дояр Л. В., кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Державного архіву друку Книжкової палати України імені Івана Федорова. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... VIII - мі Історико-краєзнавчі читання ТОМ 1(Кривий Ріг, 14 квітня 2022 рік)