КПТМ «Криворіжтепломережа»: вчора, сьогодні й завжди (1972–2022)

КПТМ «Криворіжтепломережа»: вчора, сьогодні й завжди (1972–2022)

У матеріалі висвітлено історію становлення та розвитку КПТМ «Криворіжтепломережа» — підприємства, яке вже понад пів століття забезпечує Кривий Ріг тепловою енергією. Від перших 16 котелень і кількох кілометрів тепломереж у 1972 році до масштабного господарства, що охопило всі райони міста. Автор статті: Петренко В. В.

Сьогодні неможливо уявити наше життя без опалення та гарячої води й підприємства з надання відповідних послуг, яке у 2022 році відзначило своє 50-ліття.

Інформативною базою публікації стали відомості, розміщені на офіційному сайті Комунального підприємства теплових мереж (КПТМ) «Криворіжтепломережа», а також спостереження та враження автора як співробітника підприємства у 2003-2014 рр.

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» ― підприємство, засноване на власності територіальної громади Кривого Рогу Дніпропетровської області. Фундатором та розпорядником його майна є орган місцевого самоврядування в обличчі міськради.

За даними Єдиного державного реєстру підприємств й організацій України, юридична адреса Комунального підприємства теплових мереж ― Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, 9 [3].

До головних напрямків його діяльності слід віднести: виробництво теплової енергії, а також її транспортування магістральними й місцевими тепловими мережами; постачання, розподіл й реалізація теплової енергії між всіма групами споживачів відповідно до тарифів, що регулюються згідно з діючим законодавством; контроль за раціональним споживанням теплової енергії; виготовлення радіаторів, парових котлів та котлів центрального опалення.

Мета діяльності ― задоволення потреб населення Кривого Рогу, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії за найменших витрат, отримання прибутків для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його співробітників та задоволення їх економічних і соціальних запитів [2].

Підприємство було створено 15 лютого 1972 року під назвою «Об’єднання котельних з тепловими мережами». Адміністрація знаходилась у приміщенні котельної по вулиці Леніна (зараз – Свято-Миколаївська), 18. Перший директор – Віктор Денисенко.

Чисельність співробітників на 1972 рік нараховувала 100 осіб й поступово зросла до 400. Підприємство обслуговувало Центрально-Міський, Дзержинський (нині – Металургійний) та Саксаганський райони міста. На балансі перебувало 16 котельних та 3,3 км тепломереж.

17 грудня 1980 року підприємство було перейменовано на «Криворізьке підприємство теплових мереж». Створювались нові підрозділи та дільниці, додавались нові об’єкти обслуговування та експлуатації. Станом на 2005 рік на балансі ― 73 котельні, 373 км тепломереж та 52 розподільчі підстанції.

На даний момент КПТМ «Криворіжтепломережа» територіально охоплює всі райони міста. Станом на 1 січня 2021 року «Криворіжтепломережа» експлуатує й обслуговує:

– 72 котельні загальною потужністю 2031,03 Гкал/год, де встановлено 247 котлів, з яких 130 – зі строком експлуатації більше 20 років;

– 5 центральних теплових пунктів;

– 25 насосних станцій;

– 764,3 км (в однотрубному вимірі) теплових мереж [1].

Очолює підприємство Сергій Мітін, призначений на посаду директора у вересні 2008 року. Виконуючи посадові обов’язки, Сергій Миколайович всі свої технічні знання, виробничий досвід спрямовує на організацію роботи з якісної, надійної й безперебійної доставки теплової енергії об’єктам промисловості, соціальної інфраструктури та мешканцям Кривого Рогу.

Наразі підприємство виробляє теплову енергії для систем опалення та підігріву води. Здійснює експлуатацію й проведення поточного й капітального ремонту енергетичного й мережевого устаткування, монтаж котлів, ремонт електродвигунів, трансформаторів та інші послуги. Також реалізуються інвестиційні теплоенергетичні проєкти.

Комунальне підприємство отримує значну допомогу з боку міської влади Кривого Рогу: закуповується необхідне обладнання й спецтранспорт, паливно-мастильні матеріали, труби, засуви, насоси та багато іншого.

З 5 листопада 2021 року взаємовідносини між споживачами послуг з постачання теплової енергії та КПТМ «Криворіжтепломережа» регулюються індивідуальним договором.

З серпня місяця 2021 року в особистих кабінетах споживачів в Єдиній міській автоматизованій системі комунальних розрахунків «Нова-Ком» з’явився додатковий рядок: «попередня оплата за опалення». Це означає, що за бажанням споживачі можуть сплачувати за опалення наперед, що дозволить розподіляти грошові надходження протягом року й, відповідно, зменшити навантаження по оплаті послуг в опалювальний період [2]. Завдячуючи згаданому онлайн-сервісу, мешканці міста можуть здійснювати платежі за теплову енергію не виходячи з дому.

На офіційному сайті КПТМ «Криворіжтепломережа» всі бажаючі можуть отримати інформацію про структуру та напрямки діяльності підприємства, ознайомитись з тарифами на теплову енергію, нормативними документами, порядком укладення договорів на теплопостачання та формами документів, отримати контактну інформацію для зв’язку з аварійною службою й підрозділами підприємства. Прийом клієнтів здійснюється з понеділка по п’ятницю в управлінні, що знаходиться за адресою: провулок Дежньова, 9.

В умовах діючого в країні воєнного стану, КПТМ «Криворіжтепломережа» продовжує виконання своїх основних функцій – забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії. У безперервному режимі працюють всі джерела теплопостачання, аварійна служба, сервіс з ремонту обладнання та інші.

Колектив підприємства робить все, щоб в опалювальний сезон у квартирах криворіжців було тепло. Багато співробітників мають виробничий стаж більше 10 років, серед них: Ю. Вітовтов, С. Воронін, І. Заєць, В. Кашель, Є. Козловська, С. Лихман, Д. Норін, В. Петренко, М. Подтереба, А. Полковніков, М. Ротштейн, К. Скрипник, В. Степанель, В. Степанов.

Загальна кількість співробітників підприємства на 31 грудня 2020 року дорівнювала 1857 осіб, них 1013 ― жінки. Керівний склад ― 146 осіб (жінок – 46).

Організація інклюзивного простору є одним з важливих та пріоритетних напрямків соціальної роботи на підприємстві: для осіб з обмеженими можливостями облаштовуються спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних особливостей й програм реабілітації. На даний час працюють 60 осіб з інвалідністю.

Адміністрацією створюються організаційні та економічні умови з метою дотримання трудової дисципліни, використовується метод переконання, заохочення за добросовісну працю й високу якість виконаних робіт. Підтримуються стабільні, сприятливі відносини в межах колективу з дотриманням прав людини незалежно від раси, статі, мови та релігії. Проводиться оздоровлення працівників та їх родин у пансіонатах, малеча має змогу відпочити у дитячих таборах.

Надаються всі види відпусток, передбачених законодавством України й колективним договором. На час відпустки за співробітником зберігається його робоче місце. Окрема соціальна підтримка передбачена співробітникам, чиї функціональні обов’язки пов’язані зі шкідливими умовами праці, зокрема, тим, хто виконує посадові інструкції, пов’язані з імовірним негативним впливом речовин на шкіру [1]. Раз на два роки на загальних зборах розглядається й затверджується колективний договір.

Для того, щоб у складних економічних реаліях сьогодення зберегти висококваліфіковані кадри, керівництво разом з профспілковим комітетом постійно намагаються створювати умови для підвищення оплати праці й надавати соціальні пільги та компенсації.

З метою подолання безробіття підприємство співпрацює з державною службою зайнятості, надаючи інформацію про актуальні вакансії.

Піклуючись про майбутнє, керівництво підприємства планує реалізувати проєкти з модернізації джерел теплопостачання й теплових мереж на Криворіжжі: придбати нову комп’ютерну техніку, автотранспорт для виконання аварійно-ремонтних робіт, замінити насосні агрегати на автоматизовану систему подачі тепла, використовувати новітні технології ― зробити все, щоб криворіжцям восени та взимку було затишно та комфортно.

ДЖЕРЕЛА та ЛІТЕРАТУРА:

  1. Звіт підприємства КПТМ «Криворіжтепломережа» за 2020 рік.

  2. Сайт КПТМ «Криворіжтепломережа». (дата звернення: 10.04.2022).

  3. Система YouControl – онлайн-сервіс перевірки компаній. (дата звернення: 10.04.2022).

Джерело: Петренко В. В., головний редактор альманаху «Колекціонер Кривбасу», керівник історико-краєзнавчого клубу «Криворізький хронограф»; прес-секретар ГО «Криворізька міська організація ветеранів прикордонних військ». КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... VIII - мі Історико-краєзнавчі читання ТОМ 2(Кривий Ріг, 14 квітня 2022 рік)

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Голубиний базар, 1988 рік

Вулиця Димитрова (Героїв АТО), 1980-ті роки

Господарі, творці, колективісти. 1975-й рік

Проспект Гагаріна(проспект Університетський), 1974 рік.

Рахманівка. Руїни церкви Святого Миколая

Відео на тему

Фестиваль пісень Володимира Висоцького, 1989 рік

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Як змінилась вулиця Церковна у Кривому Розі

Як змінились Карачуни у Кривому Розі

Як змінився Проріз у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Рудовантажна станція Мудрьона: відповіді на нові виклики часу на межі 1950–1960-х років

Стаття присвячена історії залізничної станції Мудрьона наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років як одного з головних рудовантажних вузлів Кривбасу. На основі матеріалів місцевої преси висвітлено модернізацію станції, електрифікацію, впровадження нових технологій, організацію праці та взаємодію із гірничими підприємствами. Автор статті: Дробот А. О.

Шмуель Підгаєцький: один з найвідоміших фотографів Кривого Рогу

Рукою фотографа Шмуеля Підгаєцького зроблено багато дореволюційних фотографій Кривого Рогу

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр