Повоєнний Кривий Ріг, телеграфна записка

Повоєнний Кривий Ріг, телеграфна записка

Газета «Красная звезда», 1944 рік, № 46.

У Кривому Розі

Станція Довгинцеве. Це останній населений пункт перед Кривим Рогом. На коліях стоять вагони з німецькими написами. Біля одного з вагонів валяється дитячий черевик. Ще кілька днів тому німці зганяли сюди мирних жителів. Жінки, які стоять тут-таки на станції, розповідають про одну з багатьох трагедій, які вони пережили за ці роки. Останнім часом німці гнали на каторгу не лише молодих людей, а й старих та дітей. Ворог не щадив нікого.

Кривий Ріг постає перед нами в клубах чорного диму. Догорають підірвані німцями будівлі. Показалися дві високі труби й корпуси Криворіжбуду. Поруч височіє коксохімкомбінат. Вулиці безлюдні, чути віддалений гуркіт гармат. Минуло лише кілька годин відтоді, як на цих вулицях точився бій.

Рудник Артема. Назустріч нам виходять виснажені люди. Вони мружаться, очі в них сльозяться. Два тижні вони не бачили сонячного світла, ховаючись у шахтах від німців. Перед відступом німці намагалися поголовно вигнати з міста все населення. Люди поховалися в шахтах. Німці обстрілювали їх, закидали ручними гранатами, але ніхто не вийшов, а спуститися вниз німці не наважувалися. Там, унизу, перебували старі шахтарі. Не так-то легко було з ними боротися. Тоді німці замінували виходи з шахт, але старі криворіжці все-таки вибралися на поверхню.

Іван Дмитрович Артеменко переховувався в шахтах зі своїми двома синами. Йому вдалося врятуватися, але брата Артеменка, Олександра, німці розстріляли в шахті Валявка. Ця шахта стала місцем страти багатьох радянських громадян. У ній розстріляно близько 17 тисяч осіб. Усі вони поховані на дні Валявки. Біля хлібозаводу розташовувалося гестапо. Звідси вулицями гнали тисячі людей до Валявки, де здійснювалися розстріли.

Ми проїжджаємо Громовською вулицею, звертаємо на вулицю Маркса. Тут найвиразніше видно сліди німецьких руйнувань. Багато будинків ще продовжують диміти. Пушкінська вулиця. Німці підірвали тут гірничий інститут, відомий на всю Україну. Військове містечко. У ньому розташовувався табір військовополонених. Високий насип, під яким німці майже щодня розстрілювали полонених.

Вулицями ведуть групу німецьких солдатів, які ховалися в руїнах будинків. На Пушкінській вулиці ми нарахували півтори сотні трупів ворожих солдатів. Вони лежать у різних позах, у різних місцях.

Зараз містом рухаються війська. Викликають усмішку музиканти з білими трубами, які пройшли повз нас. У місті, де ще не вщух гуркіт гармат, залунала радянська музика.

Джерело фото та підпис до нього: Андрей Горбатов для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

«Дзвін» № 14, неділя, 2 листопада 1941 рік. ОТАМАН СТЕПОВИЙ

Шахта «Гігант», 1948 рік. Газета «На стройке»

Військовий аеродром, 1941 рік

Клуб залізничників у парку в Довгинцівському районі

Жінки на відновленні Криворізького металургійного заводу, 1944 рік.

Відео на тему

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Шахта імені Орджонікідзе (Колачевського), 1946 рік

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Нікопольсько-Криворізька операція, 1-я серія: "Окупанти"

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Початок розробок залізних руд у Кривбасі (1881–1885)

Актуальність теми статті визначається потребою реконструкції початкового етапу історії розробок залізних руд з урахуванням регіональної специфіки, зокрема залучення іноземного капіталу і формування робітництва. Автор статті: Мельник О. О.

Старі готелі Кривого Рогу: «Металург» і «Металургія» довідка

Колись на розі вулиць Олександра Поля (до декомунізації — Жовтневої) та проспекту Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса) стояв готель «Металургія» — місце, куди приїжджали інженери й спеціалісти з усього СРСР.

Криворіжжя в постатях: художники, письменники й артисти, яких треба знати

Про Кривий Ріг як батьківщину видатних людей