Що відомо про колишнє село Червона Балка на Криворіжжі

Що відомо про колишнє село Червона Балка на Криворіжжі

Червона Балка — колишнє село на Криворіжжі, яке виникло на початку XX століття. Його заснували переселенці з Лозуватки, які отримали тут земельні наділи. За кілька десятиліть поселення розрослося, а в ньому з’явилися школа, вітряний млин і криниці.

Раніше ми розповідали про історію селища Божедарівка, яке виникло ще в XIX столітті. А коли заснували Червону Балку, скільки людей тут проживало та яким було повсякденне життя місцевих мешканців понад сто років тому.

Червона Балка розташовувалася на степовому плато між річками Інгулець і Саксагань, приблизно за 1,5 кілометра на схід від села Мирівське. Поселення знаходилося у верхів’ях балки Червоної, від якої й отримало свою назву. До 1923 року воно належало до Веселотернівської волості [1].

За відомостями історика Олександра Мельника, село було засноване 1904 року. Першими його мешканцями стали селяни з Лозуватки, які отримали тут земельні наділи. Поселення виникло серед степових просторів, а основним заняттям місцевого населення стало сільське господарство [1].

На початку XX століття Червона Балка була невеликим селом. У 1908 році тут нараховувалося 36 дворів і 149 жителів — 73 чоловіки та 76 жінок. Мешканці обробляли землю, утримували худобу та поступово облаштовували свої господарства [1].

У наступні роки кількість населення збільшувалася. За даними 1911 року, у Червоній Балці проживали вже 384 особи, з яких 171 чоловік і 213 жінок. У селі було 80 дворів. Таким чином, лише за три роки кількість жителів зросла більш ніж удвічі [1].

Того ж року в поселенні нараховувалося 80 господарств, серед мешканців яких були представники різних віросповідань. За збереженими відомостями, 60 господарств належали православним, а 20 — католикам. У селянських господарствах утримували 133 коней і 141 голову великої рогатої худоби [1].

У 1913 році в Червоній Балці було 39 дворів і 274 жителі — 133 чоловіки та 141 жінка. У джерелі також згадуються 40 будинків, які належали місцевим мешканцям. Чисельність населення порівняно з 1911 роком зменшилася [1].

Село було віддалене від основних транспортних і адміністративних осередків. Найближча залізнична станція Колачевська розташовувалася за 13 верст, а поштово-телеграфний відділ — у Веселих Тернах, за п’ять верст від поселення. Мешканці Червоної Балки були приписані до Софіївського сільського товариства [1].

Земельний фонд поселення становив 1100 десятин. Земля відігравала головну роль у житті місцевих селян, які займалися її обробітком та розведенням худоби. Наявність значної кількості коней і великої рогатої худоби свідчить про важливість тваринництва для місцевих господарств [1].

Після революційних подій початку XX століття змінилася адміністративна належність села. З 1920 року Червона Балка входила до складу Глеюватської сільської ради. На той час у поселенні проживали 365 осіб — 175 чоловіків і 190 жінок. Земельний наділ становив 647 десятин [1].

У 1925 році в Червоній Балці було 67 господарств. На той час у селі вже працювала початкова школа, де могли навчатися діти місцевих мешканців. Для господарських потреб використовували один вітряний млин, а воду брали з п’яти громадських криниць [1].

На початку XX століття Червона Балка залишалася сільськогосподарським поселенням. За два десятиліття від часу заснування тут сформувалася громада з кількох десятків господарств. Збереглися відомості про чисельність населення, земельні наділи, худобу та перші громадські споруди, які дають змогу уявити повсякденне життя мешканців тогочасного села.

Джерела:

[1] Мельник О. О. Населені місця Криворіжжя (1750–1925). Криворізький і Широківський райони. — Кривий Ріг, 2015. — С. 42.

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Залізнична станція «Колачевського», 1909-й рік

Володимир Тимофійович Бевз зі своїм товарищем, 1906 рік

Довідка, 10 квітня 1944 рік

Дореволюційна листівка, 1910-ті роки

Відомості про церкву села Вечірній Кут (р-н сучасної шахти «Жовтнева», Покровський район Кривого Рогу), 1908 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Початок розробок залізних руд у Кривбасі (1881–1885)

Актуальність теми статті визначається потребою реконструкції початкового етапу історії розробок залізних руд з урахуванням регіональної специфіки, зокрема залучення іноземного капіталу і формування робітництва. Автор статті: Мельник О. О.

Старі готелі Кривого Рогу: «Металург» і «Металургія» довідка

Колись на розі вулиць Олександра Поля (до декомунізації — Жовтневої) та проспекту Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса) стояв готель «Металургія» — місце, куди приїжджали інженери й спеціалісти з усього СРСР.

Криворіжжя в постатях: художники, письменники й артисти, яких треба знати

Про Кривий Ріг як батьківщину видатних людей