Історія Веселих Тернів

Історія Веселих Тернів

Перші згадки про Веселі Терни датуються  XVIII століттям

Місцевість тоді відносили до Кодацької паланки — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у XVIII столітті.

Територія вздовж річки Саксагані до балки Рокуватої називалася Великими Тернами. Першим поселенцем Великих Тернів у 1744 році був Петро Литвин – козак Щербинівського куреня. 

Він заснував невеликий зимівник, який стояв на чумацькому шляху й пролягав через річку Саксагань. Залишки шляху зруйновані через видобуток  на Першотравневому кар’єрі. Після смерті Литвина у 1760 році кіш Нової Січі віддав землі Великих Тернів козакові Григорію Івановичу Шраму — писареві Кодацької паланки. 

Після ліквідації Січі у 1775 році ця паланка стала називатись Саксаганською. 

Читайте також: Парк Веселі Терни і садиба Харіна

У 1782 році проводився перепис населення, яке проживало в Григорівських Тернах, названих на честь його засновника — козака Григорія Шрама. Тоді в селищі жили 159 чоловіків і 135 жінок. 

Перший храм у селищі збудований 1786 року коштом громади. На початку 1785 року місцеві мешканці вирішили побудувати храм на честь святого мученика Григорія. До осені потрібну суму зібрали й придбали достатню кількість лісу. До кінця лютого храм був збудований.

У 1791 році новий власник Веселих Тернів, голова Катеринославського магістрату, колезький радник Михайло Шляхтин звернувся до царя з проханням про збудувати цегляний храм на честь архистратига Михаїла. Доки тривало будівництво, на території Веселих Тернів працював молитовний дім.

За свідченнями деяких краєзнавців, це — перший цегляний храм на Криворіжжі — у самому центрі Тернів. Це була ротонда з двоярусною дзвіницею. Тут же розпочала роботу церковно-парафіяльна школа.  Храм був зруйнований у 30-х роках XX століття більшовиками.
 


Використано цитування зі статті Моя мала батьківщина – Веселі Терни на сайті dnipro.libr і фото з сайту
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Місто Терни, 1950-ті роки

Школа №48

Річка Саксагань на Юності, 1985 рік

Прогулянка родини Войневичів біля Саксагані

Довідка про навчання, друга половина 1930-х - перша половина 1950-х років

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Терни СТАРІ ФОТО

Чому Терни Веселі?

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Терни, випуск другий

На розі вулиць: Божедарівка, 2013

Веселі Терни

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

05-10-2022 13:43

Олексій Соломяний був першим вчителем Земської школи в Новопавлівці, збудованій в 1912 році. Потім після цілої низки "реорганізацій" вона називалася: Веселотернівська школа №1, потім Веселотернівська школа № 41, під кінець в цьму приміщенні розмістили Міжшкільний навчальний комбінат. На сьогодні приміщення не використовується і руйнується. А бібліотека № 6 розміщена в центрі Веселих Тернів в новозбудованому приміщені за адремсою вул О. Соломяного № 10 і ніколи не була в приміщенні школи. Не пишіть дурниць.

відповісти

Вас може зацікавити

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

Як у різні роки виглядав проспект Поштовий в Кривому Розі

Проспект Поштовий: від минулого до сьогодення. Дивіться, як у різні роки виглядала одна з центральних вулиць Кривого Рогу та як змінювався її вигляд із плином часу. Фото і підписи до них взяті у групі «Криворізька старовина».

Становлення строків виборчого процесу на Криворіжжі в 1920-ті рр.

Стаття присвячена особливостям виборчого процесу на Криворіжжі у 1920–1930-х роках. У дослідженні проаналізовано правове регулювання строків проведення виборів, законодавчу базу УСРР та вплив партійних органів на організацію виборчих кампаній, що демонструє підпорядкування виборчого процесу політичним рішенням більшовицької влади. Автор статті: Москаленко В. Г.