Шахта Тернівська

Шахта Тернівська

Шахта Тернівська (до декомунізації - імені Леніна) - залізорудна шахта, яку здали в експлуатацію у 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році перейменували у рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року ліквідували

Проєктна потужність шахти Тернівська — 2,3 мільйони тонн. Шахта має діаметр ствола 7,5 метрів, 2 скіпові підйомники, кожен по 2 тонни.

Основні породи, що видобувають у шахті: стійкі мартитові кварцити, лежачий бік шахти складений комбінованими кварцитами й прошарками сланців.

 

Мартит. Джерело: сайт Геологічний словник

Сланець. Джерело: сайт Золотий студент

Ствол шахти Тернівська пройдено на глибину 1441 метрів.

Очисні роботи ведуться на глибині 1200 та 1275 метрів, а гірничо-капітальні - на 1425 та 1500 метрів.

Відпрацювання 85% запасів руди проводиться камерними системами розробки (камерні — при розробці крутих родовищ утворюють камери, відокремленні одна від одної по  міжкамерними цілинами), а 15% - системами з обваленням руди та порід, що налягають. 

На шахті розвідано запаси до глибини 1955 метрів – 142,5 мільйонів тонн з вмістом заліза 57,40%.

У 2010 році працювали на глибині 1350 метрів. Зараз, у 2022 році, тут працює фінський комбайн з безлюдної проходки висхідних виробок. Це інноваційна технологія, що дозволяє забезпечити нижчі ризики для життя робітників шахти.


У статті використане цитування із сайту "Діюча індустрія"

Головне фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Рудничні будні

Руднича контора

Саксаганський рудник

Казарми для гірняків

У пошуках руди

Відео на тему

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

З досвіду організації протиепідемічних заходів у Кривому Розі (на прикладі боротьби з вірусом «Йоганнесбург» взимку 1995–1996 рр.)

Стаття присвячена спалаху вірусу «Йоганнесбург» у Кривому Розі в 1995–1996 роках та заходам, які застосовували для його подолання. На основі публікацій газети «Червоний гірник» висвітлено роботу протиепідемічної комісії, тимчасове припинення навчання, розширення лікарняних місць, забезпечення аптек медикаментами та профілактичні рекомендації для населення. Автор статті: Нікитенко М. П.

Скіфи на Криворіжжі: радянська традиція дослідження проблеми

Питання перебування скіфів на території Криворіжжя та можливого видобутку ними залізної руди вже понад століття привертає увагу істориків, археологів і геологів. Дослідники, зокрема Борис Граков, Сергій Конткевич, Світлана Бессонова та інші, розглядали Криворізький залізорудний басейн як один із ймовірних центрів постачання заліза у скіфську добу. Археологічні знахідки й результати досліджень дозволяють припускати, що криворізька руда могла використовуватися в античних металургійних центрах Північного Причорномор'я, хоча ця гіпотеза й досі залишається предметом наукових дискусій. Автор статті: Ігор Панафідін