Володимир Мухін: репресований геолог, першовідкривач Криворізького басейну залізних руд

Володимир Мухін народився 21 травня 1879 року в Орловській губернії у місті Калачеве. Він ріс у сім'ї поштового службовця. Згодом Володимир навчався у Смоленській гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю та похвальним листом.

Юнак, з дитинства захоплюючись природничими науками, все ж вирішив вступити на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Проте через рік кинув навчання і вступив до гірничого інституту. У червні 1904 року Володимир Мухін отримав диплом інженера. Його прізвище за видатні академічні заслуги вигравіювали на мармуровій дошці у вестибюлі вищого навчального закладу. 

Перспективному інженеру дали призначення на роботу в нафтопромисли Баку. Там Володимир відпрацював рік і отримав запрошення від Брянського акціонерного товариства (Кривий Ріг). 

26 квітня 1906 року він прибув до Кривого Рогу на Олександрівський рудник. Наступного року до нього приєдналась дружина Варвара. 

Незабаром Володимир Мухін став головним інженером двох рудників Брянського товариства — Сухої Балки й Олександрівського. На Олександрівському руднику розробка здійснювалась на тьох кар'єрах і розпочиналось будівництво шахти. Там діяла малопотужна електростанція. Видобуток руди вівся на двох пластах: Глієватському, де була тверда руда, і на Саксаганському, де була м'яка руда. 

Треба було розробити технологію згідно з геологічними вимогами, чим і зайнявся Мухін. Впровадили прогресивнішу камерну систему очисних робіт, змонтували 3 електричні підйомні лебідки, встановили 17 електронасосів. 

За ініціативою Мухіна вперше у Кривбасі у 1909 році на Олександрівському руднику зробили перші спроби механічного буріння. Одночасно випробовувались молотки із живленням від електрики і від пневматичної енергії. Ці досліди довели переваги пневматичних молотків, які використовують і сьогодні. Під керівництво Мухіна обладнали великий електромеханічний двір зі складом запчастин і матеріалів, створили механічну майстерню зі станками на електричній тязі, здійснили електрифікацію робітничого селища. 

Для рудника Суха Балка Мухін розробив проєкт видобутку залізної руди з шести великих гнізд, які з 1913 року переведені на підземний видобуток. Підйом на рудник практично повністю електрифікували. 

 У 1928 році Володимира Мухіна призначили головним інженером Південнорудного тресту.

У 1929 році Володимира Мухіна репресували більшовики й направили до Соловецького табору, де він помер у 1930 році. 

Лист дружини Мухіна. Джерело: Криворізька старовина
 

1924-й рік, газета "Звезда". Джерело: Криворізька старовина

Лист доньці. Станіслав Пікуль для "Криворізької старовини"

Примітка: деякі читачі могли подумати, що вулиця Мухіна у Довгинцівському районі названа на честь Володимира Мухіна, але це не так. Вулиця названа на честь скульпторки Віри Мухіної

У матеріалі використане цитування з книги "Репресоване Криворіжжя 1919-1936", О.Мельник, Р.Терещенко, 2016 рік