Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Зараз криворіжці не дуже розбалувані різноманіттям кінотеатрів у місті, але так було не завжди. Раніше у місті працювали понад 15 кінотеатрів. Сьогодні більшість з них у критичному стані або взагалі зникли з міських вулиць. Але лише кількадесят років тому містяни й містянки любили проводити вечори в затишних кінозалах. Перший кінотеатр у місті побудували у 1931 році

Кінотеатр імені Леніна

Перший кінотеатр у Кривому Розі відкрили у 1931 році на проспекті Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса). Будівлю створили у популярному в радянські часи стилі конструктивізм. Насолодитися фільмом у кінотеатрі могли 720 людей одночасно.

Рішення про будівництво великого кінотеатру «Держкіно імені Л1950еніна» на майдані Леніна (сучасний ріг проспекту Поштового та вулиці Свято-Миколаївської) ухвалили у грудні 1928 року. Завершення будівництва перенесли на два роки через запізнення надання робочих креслень та неналежним постачання матеріалів. Криворізька міськрада виділила кошти на придбання апаратури у березні 1930 року, а 25 серпня того ж року — на устаткування кінотеатру звуковим апаратом.

Фото початку 30-х років із фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею

У 30-х роках минулого століття популярним було «німе» кіно, саме його криворіжці дивились на перших сеансах після відкриття кінотеатру. У 1934 році кінотеатр перейменували на «Госкіно імені Леніна». Цього ж року відкрили й філію кінотеатру для дітей — назвали іменем Постишева. У 1930-роках діти ходили в кіно, заплативши за квиток 20 копійок. 

У 1936 році в кінотеатрі відкрили додаткове фоє, почав працювати буфет, майданчик для танців, грав духовий оркестр. За п'ять років після відкриття кінотеатр став одним з найпопулярніших місць для відпочинку криворіжців. На території навіть збудували фонтан та волейбольний майданчик. У самому кінотеатрі почали працювати гуртки для дітей, проводились кінофестивалі. Є дані, що найпопулярнішим фільмом 1930-х років у криворіжців був «Богдан Хмельницький», квитки на нього купили понад 16 тисяч мешканців міста.

У 1941 році будівля кінотеатру стала непридатною для подальшої роботи, — застаріле обладнання, погана вентиляція, вологість, яка псувала обладнання. Після звільнення Кривого Рогу стали думати над відновленням роботи цього кінотеатру. Нову будівлю збудували у 1950-х роках, тоді кінотеатр запрацював знову. Ще 30 років кінотеатр прослужив проведенню дозвілля криворіжців.

У 1953 році збудували портик ( галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі, перед фасадом, — авт.) у класичному стилі, фасад стали прикрашати колони (за проєктом архітектора В. І. Суманєєва). У 1959 році побудували зал на 800 місць.

У 1960—1990 роках заклад був місцем кінопрем'єр і зустрічей з акторами й режисерами, у фоє проводилися тематичні виставки.

1980-ті

У 1980-х роках квитки до кінотеатру суттєво здорожчали. У Кривому Розі почали з'являтись відеосалони, де можна було обирати, що дивитись.Тому у 1990-х роках кінотеатр став міським клубом. З 1996 року будинок кінотеатру вважається архітектурною пам'яткою Кривого Рогу місцевого значення. У 1998 році заклад закрився. Останнім фільмом, який подивились криворіжці, був оскароносний «Титанік».

У квітні 1999 року у приміщенні колишнього кінотеатру відкрили центр дозвілля молоді — дискоклуб «Центр». Почали діяти більярдна, зал ігрових автоматів, перший у місті роликовий клуб для підлітків, дискотека, нічний клуб для дорослих, студія брейк-дансу

У 2002 році Криворізька єпархія Української Православної Церкви отримала в оренду приміщення колишньої великої зали кінотеатру імені Леніна, з 2005 року приміщення —  власність релігійної громади. Будівлю реконструювали, у 2006 році прибудували дзвіницю. У 2016 році біля кінотеатру відкрили зону відпочинку з фонтаном.

 

Кінотеатр ім. В.І.Леніна. На фасаді ілюмінація "50 років СРСР". На афішах: "Благослови звірів та дітей" (США, 1971), "Святий зі шпагою" (Аргентина, 1970), "Жінки та берсальєри" (Італія, 1968).
Фото 1972 року. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житнікова. Сканування: Олександр Волок.

У статті використані фото і підписи до них з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

На пам'ять П. Марусі Арсентійовной від Т. Галі Калениковной, 1930-ті роки

Будівництво палацу культури Північного ГЗК, 1980-ті

Вулиця Кропивницького 23

Показ та інструктивна доповідь тов. Ширкова І.П. 15.02.1952 рік

Мікрорайон №3 рудоуправління ім. Кірова, 1975 рік

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Сюжет програми «Новини», 1979 рік

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Криворізькі бігуни

Кривий Ріг. Шахта ім. Кірова однойменного рудника в кінохроніці 1939 року

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

Як у різні роки виглядав проспект Поштовий в Кривому Розі

Проспект Поштовий: від минулого до сьогодення. Дивіться, як у різні роки виглядала одна з центральних вулиць Кривого Рогу та як змінювався її вигляд із плином часу. Фото і підписи до них взяті у групі «Криворізька старовина».

Становлення строків виборчого процесу на Криворіжжі в 1920-ті рр.

Стаття присвячена особливостям виборчого процесу на Криворіжжі у 1920–1930-х роках. У дослідженні проаналізовано правове регулювання строків проведення виборів, законодавчу базу УСРР та вплив партійних органів на організацію виборчих кампаній, що демонструє підпорядкування виборчого процесу політичним рішенням більшовицької влади. Автор статті: Москаленко В. Г.