Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

Театральні колективи

Наприклад, криворізький театральний колектив «Гігант» виник у 90-х роках XIX століття і був аматорським, тобто у складі колективу не було професійних акторів, тільки любителі. Колектив став працювати при клубі Гданцівського чавуноливарного заводу. 
У 1903 році у Кривому Розі виник театр при громадських зборах, де грали представники місцевої інтелігенції. Театр часто давав благодійницькі концерти.Особливо активним був у період російсько-японської війни 1904-1905років.

Перші аматорські театри

На Шмаковському руднику ставив вистави імпровізований аматорський театр. Криворізькій публіці, за звітами тогочасних театральних кас, людям дуже подобалась вистава Марка Кропивницького «Дай серцю волю — заведе в неволю». 
У 1901 році став працювати самодіяльний театральний колектив на руднику Колачевського, а після 1905 року гуртки виникли на Саксаганському та Галковському рудниках. У 1913 році у Кривому Розі заснували аматорський «Театр-студію».
У клубі на залізничній станції Довгинцеве діяли танцювальний і хоровий гуртки.
 

Статистика

На початку 1921 року в Криворізькому повіті було 10 самодіяльних театрів, 36 драматичних гуртків, 21 хоровий колектив і 11 струнних оркестрів. Протягом року на рудниках відкрили 3 клуби. 

Самодіяльний духовий оркестр рудника імені Артема. 1924 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»

У серпні 1926 року на руднику імені Артема місцеві організували «шумовий» оркестр з п’ятдесяти осіб. За інструменти бралися відра, пилки, покрівельне залізо, сковороди, пляшки та інші побутові речі. Оркестр був дуже популярним. 

Проблеми

У 1920-х клубам самодіяльності катастрофічно не вистачало професіональних керівників. У 1929 році найбільші досягнення в художній самодіяльності мали клуби друкарів, імені Дзержинського, будинку оборони та клуби Гданцівки, але всі вони занепали у 1930-х роках. 
У 1930-х проблема стала жорстокішою: регіоном ширився голодомор, спричинений політикою більшовиків. «Життя» в самодіяльних клубах стало занепадати у 1931 році й повністю зупинилась у 1932 році. Деяке пожвавлення почалось наприкінці 1933 року, коли голод пішов на спад. У березні 1936 року став діяти зведений хор Криворізького району, де співало 200 людей. 

Духовий оркестр Гданцівського заводу. Фото Е. Плетцера. 1902 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Оркестр будинку відпочинку “Червоне Криворіжжя”. 1935 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Творчість після війни

Після визволення від німецької окупації почала відновлюватись і художня самодіяльність. 30 вересня 1944 року в парках Кривого Рогу відбулися масові гуляння, де колективи художньої самодіяльності давали концерти для допомоги сім’ям військовослужбовців. У 1945 році у місті відновили 13 Палаців культури та клубів.

У матеріалі використане цитування з «Енциклопедії Криворіжжя» Володимира Бухтіярова