Історія криворізької вулиці Свято-Миколаївська

Назва вулиці походить від церкви святого Миколая Чудотворця, яка знаходилася на перехресті Поштового проспекту і Миколаївської вулиці. У цій церкві зберігалася ікона Чудотворця у великій срібній оправі. У 1922 році її конфіскували радянські військові. 

У 1852 році Кривий Ріг був полковим селом. На вулиці побудували 12 будинків для офіцерів, 27 — для службових нижніх чинів, ковальську, слюсарну і кравецьку майстерні. 

У 1901 році тут відкрилося відділення “Азовсько-Донського комерційного банку” (сучасна Свято-Миколаївська, будинок 43). 

Вулиця Леніна/Свято-Миколаївська, 1930-ті. Сквер та будівля державного банку.

Центром суспільного життя на Миколаївській став будинок Нагойного (№64), де сьогодні знаходиться військова прокуратура Криворізького гарнізону. У цій будівлі було Суспільне зібрання, по сусідству з яким відкрили літній театр. При Суспільному зібранні працювали бібліотека, більярд, концертна зала. На вулиці знаходилося 2 готелі - “Центральні номери” і “Комерційні номери”. Тут був також єдиний у місті магазин єврейської книги Левіна.

Будинок Нагойного

Всього на вулиці було 48 різних контор і торгівельних закладів: хлібопекарні, хімчистки, пральні, магазини з оцтом і фруктами, магазини вибухових речовин і похоронна контора Фрунера. 

Перший у містечку рентген-кабінет відкрили у будинку №76. На відміну від “модної” Поштової, Миколаївська була орієнтована на сферу побуту. Революційні виступи і маніфестації проходили саме на Миколаївській, у той час, як на Поштовій все лишалося спокійним. 

У 1924 році вулицю перейменували на Леніна. У 1927 році у 59 будинку побудували перший у місті 3,5-поверховий будинок, у якому були централізовані водопровід, опалення і електрика.

У 1934 році тут пустили перший трамвай.

Під час нацистської окупації вулицю перейменували на Парадну. Згодом - знову Леніна. Після декомунізації вулиці повернуто історичну назву.

Будинок на Миколаївській вулиці. 1988-й рік. Малюнок Ю.П.Сича.

У матеріалі використане цитування з книги «Кривой Рогъ в открытках, документах, фотографиях». И.А. Рукавицын. 2012. і фото з групи "Криворізька старовина"