Які об'єкти архітектурної спадщини Кривого Рогу були пошкоджені внаслідок російської агресії

Які об'єкти архітектурної спадщини Кривого Рогу були пошкоджені внаслідок російської агресії

Щоб дізнатися про кількість пошкоджених та/або зруйнованих об'єктів культурної спадщини у нашому місті, редакція онлайн-медіа "Перший Криворізький" 1kr.ua надіслала запит виконкому Криворізької міської ради. Ми дізналися, що Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин має інформацію про три пошкоджені пам'ятки архітектури місцевого значення.

За інформацією управління культури виконкому міської ради, 31 липня 2023 року та 8 вересня 2023 року внаслідок російських ракетних ударів у Кривому Розі було пошкоджено пам'ятки архітектури місцевого значення, а саме:

  • "Адміністративний будинок" за адресою: вулиця Пушкіна, 44 (балансоутримувач ДВНЗ "Криворізький національний університет"). Внаслідок ракетного удару було розбито скління віконних прорізів загальною площею 106,4 метрів квадратних.
  • "Гірничорудний інститут" за адресою: вулиця Пушкіна, 37 (балансоутримувач ДВНЗ "Криворізький національний університет") — розбито скління віконних прорізів загальною площею 1303 метри квадратні.
  • Готель "Металург" за адресою: проспект Поштовий, 14 (власник будівлі ТОВ "F&С REALTY") — розбито скління віконних прорізів загальною площею 107 метрів квадратних. 

За даними виконкому криворізької міської ради, на цей момент (28 листопада 2023 року) всі пошкоджені вікна закрили плитами OSB. За словами представників влади, відновленням займатимуться ті, хто відповідає за ці будівлі. 

Напишіть у коментарях, чи зустрічали ви інші пошкоджені будівлі, які є пам'ятками архітектури місцевого значення? 
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вулиця Карла Маркса (нині проспект Поштовий), 1955 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

З досвіду організації протиепідемічних заходів у Кривому Розі (на прикладі боротьби з вірусом «Йоганнесбург» взимку 1995–1996 рр.)

Стаття присвячена спалаху вірусу «Йоганнесбург» у Кривому Розі в 1995–1996 роках та заходам, які застосовували для його подолання. На основі публікацій газети «Червоний гірник» висвітлено роботу протиепідемічної комісії, тимчасове припинення навчання, розширення лікарняних місць, забезпечення аптек медикаментами та профілактичні рекомендації для населення. Автор статті: Нікитенко М. П.

Скіфи на Криворіжжі: радянська традиція дослідження проблеми

Питання перебування скіфів на території Криворіжжя та можливого видобутку ними залізної руди вже понад століття привертає увагу істориків, археологів і геологів. Дослідники, зокрема Борис Граков, Сергій Конткевич, Світлана Бессонова та інші, розглядали Криворізький залізорудний басейн як один із ймовірних центрів постачання заліза у скіфську добу. Археологічні знахідки й результати досліджень дозволяють припускати, що криворізька руда могла використовуватися в античних металургійних центрах Північного Причорномор'я, хоча ця гіпотеза й досі залишається предметом наукових дискусій. Автор статті: Ігор Панафідін