Театр Шевченка Кривий Ріг

Театр Шевченка у XX столітті

Театр Шевченка у післявоєнні роки

Які вистави дивилися у зруйнованому німцями місті та як відбудовували театр

До 1949 року театр продовжував свою творчу діяльність. У репертуарі були, в основному, п’єси тогочасних драматургів - Афіногенова «Машенька», Вишневецького «Розкинулось море, широко», Катаєва «Будинок відпочинку», Юхвіда «Весілля в Малинівці».

Після війни зруйноване місто приїхали відновлювати люди різних національностей, з усіх республік. У 1949 році Криворізький український драматичний театр імені Жовтневої революції об’єднався із Дніпродзержинською трупою. Тепер театр називався так:  театр драми імені Тараса Шевченка. Тоді давали вистави "Любов ярова" Треньова, "Ім'ям революції" Шатрова, "Міщани" Горького, "Марія Тюдор" Гюго, "Підступність і любов" Шиллера, "Остання жертва" Островського, "Іркутська історія" Арбузова. 


У 1951 році на місці зруйнованого німцями "Палацу праці" побудована сучасна будівля театру за проєктом дніпропетровського архітектора Володимира Григоровича Зуєва. 


У 1966 році голова виконкому міської Ради народних депутатів Григорій Гутовський подав клопотання до Міністерства культури "про реорганізацію російського драматичного театру Кривбас імені Шевченка в музично-драматичний із штатним розписом українського музичного драматичного театру". Театр реорганізували 19 липня 1966 року, саме такий вид театру був єдиним в Україні.
Завдяки реорганізації театру в музично-драматичний штат трупи був збільшений, з'явився балет, оркестр, хор. Так театр отримав змогу ставити великі музичні твори.


У театрі багато років головним диригентом працював заслужений діяч мистецтв України Віталій Сємка. Більше 40 років у театрі був актором заслужений артист України Володимир Браславский.


У післявоєнні роки головними режисерами театру працювали Ю. Костюк, заслужений артист УРССР А. Фомін, заслужений артист УРСР Н.Мальцев, П.Марущенко, А.Галимон. Режисерами-постановниками були  заслужений діяч мистецтв РРФСР І.І. Бахметьєв, В. Судьїн, В. Рябінов, В.Браславский, В. Усенко, Б. Шевченко, В.Удовенко, А. Бійців, Н. Колєсніков.


"Оперета завжди сучасна. Я люблю її за прекрасну життєствердну музику, непогасний оптимізм,  посмішки і сміх, які вона дарує людям!" - Броніслава Ніколаєва 
«Люблю грати в музичних комедіях, оперетах, тому що для глядачів це радість, свято в царстві музики».
заслужений артист УРСР  В. Браславский 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта «Гігант», 1949 рік. Газета «На стройке»

Художня самодіяльність

Гірник копальні ім. К. Лібкнехта тресту «Кривбасруда», 1949 рік

Вид нових будинків індивідуальних забудовників, 1949 рік

Актриса театру Бронислава Миколаєва

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Перекази про походження назви Кривий Ріг: міські легенди

У тексті подано кілька легендарних версій походження назви Кривого Рогу, що пов’язані з козаками, чумаками та першими поселенцями краю.

Археологічні об’єкти Криворіжжя на аерофото 1940-х рр.

Аерофотознімки відкривають нові можливості для дослідження археологічної спадщини Криворіжжя, дозволяючи відтворити розташування курганів і сакральних об’єктів, частина яких уже втрачена через діяльність людини. Автор: Олег Кірєєв

Боротьба за залізо на Криворіжжі в епоху Середньовіччя

В історії Кривого Рогу досі одним із найбільш загадкових залишається питання Середньовіччя