Проєкт малоповерхової забудови селища Соколівка (не затверджений). З колекції Олександра Волока

Нереалізований задум Соколівки: у 1960 році тут планували створити великий житловий масив на 44 тисячі мешканців із власною інфраструктурою та транспортним сполученням.

ДАДО (ДАДнО), Р-4479-001-0093. Обласний відділ у справах архітектури. Протоколи технічної ради за 1960 рік.

22 березня 1960 року технічна рада у справах будівництва та архітектури розглянула проєкти детального планування житлових масивів у районах Довгинцевого та селища Соколівка в Кривому Розі. Обидва проєкти були розроблені інститутом «Діпромісто» у 1959 році.

Проєкт забудови Соколівки

Проєктований житловий масив охоплював селище Соколівка та частину Олександрівки. Його територія обмежувалася КРЕСівським водосховищем і річкою Саксагань, шламосховищем рудоуправління ім. Комінтерну та трасою запроєктованого каналу Дніпро — Кривий Ріг.

Площа проєктованого масиву становила 485 га, з яких для 280 га був розроблений ескіз забудови. На цій території планували розселити близько 44 тисяч мешканців.

Основу планування становила мережа переважно прямокутних вулиць і кварталів. Житловий масив передбачалося розділити коридором високовольтної ЛЕП на дві частини, кожна з яких мала отримати власний районний центр.

Забудова планувалася переважно малоповерховою та індивідуальною. Передбачалося спорудити 211 тис. м² житлової площі в малоповерхових будинках та 179 тис. м² — в індивідуальній забудові. Частину житла — близько 82 тис. м² — мали становити двоповерхові будинки з приквартирними земельними ділянками. Для основної забудови пропонували використовувати будинки серії 215.

У проєкті передбачалися школи, культурно-побутові й адміністративні установи, громадські зелені зони. Під зелені насадження загального користування відводилося 57 га.

Водопостачання планувалося від Криворізького районного водогону, електропостачання — від підстанції електротехнічного заводу, а джерелом теплопостачання мала стати КРЕС. Каналізацію передбачали спільною для Соколівки, Рибасового та заводу електротехнічного обладнання. Сполучення з підприємствами та іншими районами Кривого Рогу планувалося забезпечити тролейбусами й автобусами.

Основні транспортні напрямки мали проходити дамбою КРЕСівського водосховища до міжрудничної дороги та новим мостом через Саксагань у напрямку селищ Красногвардійської групи рудників.

Проєкт не погодили

Після розгляду технічна рада вирішила утриматися від погодження проєкту детального планування Соколівки. Головною причиною була відсутність достатнього обґрунтування необхідності спорудження такого великого житлового масиву, запланованої чисельності населення та поверховості забудови.

Інституту «Діпромісто» рекомендували доопрацювати планувальні рішення, питання каналізації та видалення твердих відходів і повторно подати ескізні матеріали на погодження.

Голова техради — А. Крикін. Секретар — М. Величко.

Світлина: 7-й мікрорайон «Зарічний», 1980-ті роки.

Джерело фото та підпис до нього: Станислав Пикуль для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соц. мережах

Пов’язані матеріали

Статті на тему

Звідки походить назва Кривий Ріг і чому Саксагань сховали під землею: історія Галковського рудника

Криворізький педагогічний інститут: довідка з історії Кривого Рогу

Залізнична станція Рокувата: довідка

Футбольний клуб «Кривбас»: довідка

Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Відео на тему

Як змінилась Дзержинка у Кривому Розі

«Кроки семирічки», 1964 рік

Криворіжсталь, 1962 рік

Криворіжсталь, 1967 рік

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Коментарі до світлини

Немає комментарів

Додати коментар