Verlustliste як історичне джерело про перебування військовополонених австро-угорської армії на території Криворіжжя

Одним із найменш досліджених періодів історії Криворіжжя залишається й донині доба Першої світової війни. Це стосується більшості аспектів життя населення Криворіжжя цього періоду, зокрема й перебування на території регіону військовополонених австро-угорської армії. Автором даної розвідки опубліковано декілька статей щодо цього аспекту [1–4]. Ключовим завданням для висвітлення історії Криворіжжя цього періоду залишається пошук відповідних джерел.

Протягом Першої світової війни австро-угорська армія вела облік військовослужбовців, які загинули, були поранені чи потрапили в полон. У даних виданнях міститься певна інформація про особу: ім’я, прізвище, звідки є родом, полкова приналежність, військове звання та посада, рік народження тощо. У цій статті зроблено спробу проаналізувати джерельне значення «Листів втрат» австро-угорської армії (Verlustliste) для історії Криворіжжя.

Криворіжжя в роки Першої світової війни стало місцем перебування у полоні тисяч військовополонених австро-угорської армії. Важливо, що військовополонені не просто перебували на нашій території у закритих локаціях, але й активно контактували з місцевим населенням, особливо в 1917 — на початку 1918 рр. (аж до утворення родин). Саме тому перебування військовополонених на території Криворіжжя розглядається як частина історії регіону.

У краєзнавчій літературі, як правило, згадується наявність на нашій території представників слов’янських народів: чехів, поляків, словаків, українців тощо, які воювали у складі австро-угорської армії. Мобілізаційні процеси призводили до нестачі робочих рук на рудниках Криворіжжя, що, власне, і призвело до залучення військовополонених до роботи.

Попри всі недоліки ведення обліку військовополонених російською владою (на теренах Російської імперії інколи «губилися» сотні полонених), Verlustliste мали б зафіксувати наявність полонених на території Криворіжжя.

Однією з головних проблем Verlustliste є правильне (бодай хоча б однакове) написання географічних назв місць перебування в полоні. Мова «Листів втрат» — німецька, й написання невідомих для укладачів географічних назв, звичайно, виходило дуже по-різному. Назвемо лише перелік назв Кривого Рогу, який зустрічається в даних документах: «Kriwoj Rog», «Kriwij Rog», «Kriwoj-Rog», «Kriwaj Rog» й навіть «Kriwoj Bog».

Подібна ситуація дуже ускладнює пошук полонених, власне, з Криворіжжя серед тисяч сторінок документів. Окрім того, територія Криворіжжя могла бути позначена у відповідних «Листах втрат» як назви певних станцій (Station Rochmanowka), рудників (in Schmalkowskij-Rudnik [5, p. 63], Kalatschewka). Також, як ми бачимо, їх написання містить помилки.

З іншого боку, написання таких локацій розширює наші уявлення про можливі місця утримання військовополонених на території регіону. Надають ці документи й певне (документів, що фіксують наявність полонених саме на Криворіжжі у Verlustliste, відносно небагато) розуміння полкової приналежності. Так, виявлено, що 13 осіб, полонених на Криворіжжі, були з 1-го драгунського полку з Чехії (k.u.k. Böhmisches Dragoner-Regiment «Kaiser Franz I.» Nr. 1 — набір до полку в чеському місті Літомержиці), 5 осіб — з угорського гусарського 13-го полку [6, p. 9], по одній особі — з 3-го та 12-го угорських гусарських полків.

Багато представників піхотних полків: 7, 15 (k.u.k. Galizisches Infanterie-Regiment «Freiherr von Georgi» Nr. 15, 15 IR.) [7, p. 19], 21, 47, 55, 70, 76, 81, 83, 99 та ландверних полків: 10, 11, 12, 14, 15 (детальніше у Додатку А). Привертає увагу, що відомості про Кривий Ріг фіксуються лише з 1917 року. Хоча достеменно відомо про тисячі військовополонених на Криворіжжі у 1915–1916 роках.

Переважна більшість полонених були з полків, що походили з сучасних Чехії, Угорщини, України, Хорватії та Словенії. Відповідною була і їхня етнічна приналежність.

Таким чином, «Листи втрат» можуть слугувати джерелом з історії Криворіжжя, зокрема щодо перебування полонених австро-угорської армії. Попри відносно невеликі цифри, що їх містять згадані документи, є можливість простежити місця утримання полонених на території краю, полкову приналежність полонених, а також ймовірну етнічну приналежність.

На жаль, ці джерела не відображають повної картини військового полону на Криворіжжі доби Першої світової війни й мають бути доповнені джерелами колишньої Російської імперії та українських урядів, передусім Центральної Ради.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тарасов А. В. До питання про перебування військовополонених австро-угорської армії на території Криворіжжя (1914–1918 рр.). Криворіжжя: погляд у минуле... Матеріали П’ятих Історико-краєзнавчих читань. Т. 1 / Ред. кол.: Н. Печеніна та ін. Кривий Ріг, 2019. С. 7–13.

2. Тарасов А. Військовополонені австро-угорської армії на території Півдня України (1914–1918). Актуальні проблеми дослідження та викладання всесвітньої історії: тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. Дніпро: ЛІРА, 2021. С. 27–28.

3. Тарасов А. Формування добровольчих підрозділів армії УНР: регіональний аспект (на прикладі Криворіжжя). Проблеми історичної регіоналістики та мікроісторії: збірник тез Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 175-ї річниці від дня народження Павла Рябкова та 65-ї річниці від дня народження Сергія Шевченка, м. Кропивницький, 18–19 жовтня 2023 року. Кропивницький, 2023. С. 60–63.

4. Тарасов А. Архівні документи про перебування на території Криворіжжя військовополонених-українців австро-угорської армії. Криворіжжя: погляд у минуле... Матеріали ІХ Історико-краєзнавчих читань. Кривий Ріг, 2023. С. 87–95. 

5. Verlustliste, ausgegeben am Nr. 516. 23./1.1917. Wien: k. k. Hof- und Staatsdruckerei, 1917. 65 p.

6. Verlustliste, ausgegeben am Nr. 611. 13./9.1917. Wien: k. k. Hof- und Staatsdruckerei, 1917. 50 p.

7. Verlustliste, ausgegeben am Nr. 637. 20./12.1917. Wien: k. k. Hof- und Staatsdruckerei, 1917. 55 p.

Джерело: Андрій Тарасов, доцент кафедри історії;Криворізький державний педагогічний університет. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІ-ті Історико-краєзнавчі читання (Кривий Ріг, 24 квітня 2025 рік)